Чи можна уникнути індексації, не порушуючи вимог законодавства?

Апдейт матеріалу: 09.06.2021

Актуальність інформації підтверджено!

Чи можна відмовитись від індексації заробітної плати? Це досить популярне питання серед бухгалтерів та фізичних осіб-підприємців, які займаються розрахунком заробітної плати. Розібратися із тим, що таке індексація, і поглянути, як працює її механізм, рекомендуємо тут. А ця стаття допоможе зрозуміти:

• чи потрібно уникати індексації;
• яка відповідальність роботодавця за непроведення індексації;
• при якій умові у працівника не з'явиться право на індексацію.

Можна чи ні відмовитись від індексації?

Відмовитись від індексації заробітної плати працівників в зв'язку із важким матеріальним становищем роботодавець не може:

• згідно ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Також заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку;
• нараховувати індексацію відповідно із законодавством вимагає і ст. 33 Закону України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці»;
• у листі Мінсоцполітики України від 03.10.2014 р. № 219/10/136-14 «Про індексацію заробітної плати» вказано, що індексація є державною соціальною гарантією, що надається населенню з метою підтримки купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Та головною «мотивацією» для роботодавців не ухилятися від індексації є штрафи за порушення трудового законодавства, які діють з 2015 року. Якщо роботодавець не нараховує індексацію зарплати, його можуть притягти до відповідальності:

• фінансової (абзац 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
• адміністративної (ст. 41 КУпАП);
• кримінальної (ст. 175 ККУ).

Фінансова відповідальність

Фінансові санкції до роботодавця за непроведення індексації застосовують органи Держпраці. Якщо роботодавець не індексує зарплату своїх працівників, йому загрожує штраф за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, передбачений абзацом 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у двократному розмірі МЗП за кожного працівника, стосовно якого допущено порушення:

• 12 000 грн з 1 січня 2021 року
• 13 000 грн з 1 грудня 2021 року

Факт порушення може бути встановлений під час інспекційного відвідування суб'єкта господарювання. У такому разі складається акт про виявлення у суб'єкта господарювання ознак порушення законодавства про працю. Протягом 10 днів із дати складення акта орган Держпраці повинен прийняти рішення про розгляд справи про накладення штрафу (п. 3 Порядку № 509).

Суб'єкт господарювання, стосовно якого розглядатиметься справа, повинен бути повідомлений за 5 днів до дати розгляду. Розглядати справу без участі суб'єкта господарювання не можна, якщо він не був проінформований належним чином і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду.

Адміністративна відповідальність

За ненарахування індексації зарплати передбачена адміністративна відповідальність за ст. 41 КУпАП. Проте органи Держпраці не накладають штрафи за цією статтею, а тільки складають протоколи про таке правопорушення (ст. 255 КУпАП). А розглядає такі справи виключно суд (ст. 221 КУпАП).

Підставою для притягнення до відповідальності за ст. 41 КУпАП може бути як непроведення індексації зовсім, так і її несвоєчасне проведення; проведення з порушенням Порядку №1078 тощо. Адже всі ці порушення підпадають під поняття «Інші порушення вимог законодавства про працю». Штраф за такі порушення становить:

• від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн) (ч.1 ст. 41 КУпАП);
• від 100 до 300 НМДГ (від 1 700 до 5 100 грн) – якщо вищезгадані порушення скоєні цією ж особою повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності або стосовно неповнолітнього працівника, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінюють, що виховують дитину до 14 років або дитину-інваліда (ч. 2 ст. 41 КУпАП). Штрафи за ст. 41 КУпАП накладаються на посадових осіб підприємства (як правило, на директора, головного бухгалтера) або на роботодавця-підприємця.

Для застосування адміністративних штрафів установлено строк давності (ст. 38 КУпАП):

• за разовими порушеннями – 3 місяці з моменту їх скоєння;
• за правопорушеннями, що тривають, – 3 місяці з моменту їх виявлення.

Кримінальна відповідальність

Частиною 1 ст. 175 ККУ передбачена відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати (а отже, й індексації) більше ніж за один місяць, якщо таке порушення скоєне умисно керівником юрособи або роботодавцем-підприємцем.

Санкції за цей злочин можуть бути такими:

• штраф від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн);
• виправні роботи на строк до двох років;
• позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Роботодавець звільняється від відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності він погасив заборгованість з виплати зарплати (у т. ч. індексації) (ч. 3 ст. 175 ККУ).

Увага! Колишній працівник може стягнути через суд суму індексації зарплати, якщо з ним із запізненням розрахувалися при звільненні.

Усе вищесказане є вагомими аргументами на користь дотримання правил індексації заробітної плати. Але в самому механізмі індексації закладена умова, за якої право на індексацію у працівника може не виникати. Далі розглянемо, як скористатися цією можливістю без порушень.

Умова, за якої право на індексацію зарплати у працівника не виникає

Нагадаємо нормативну базу нарахування індексації:

• Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»
• Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Умова, за якої у працівника не буде виникати індексація, - регулярне підвищення окладів. Це випливає із механізму дії індексації, а саме: від наступного за "базовим" місяця перемножуються місячні індекси інфляції, і коли такий накопичувальний індекс перевищить поріг 103%, - у працівника виникає право на індексацію. Тобто, роботодавець повинен проіндексувати зарплату працівника тоді, коли його зарплата "знеціниться" на 3%. Коли це станеться, залежить від темпів інфляції.

Проаналізуємо, коли інфляція перший раз виникала при "базовому" місяці січні у минулих періодах:

А тепер давайте подумаємо, чи має сенс підвищення окладів кожні три місяці, як це практикують багато роботодавців? До речі, така "звичка" тягнеться із того часу, коли поріг індексації складав 101 %, - а це період до січня 2016 року. Тоді дійсно, для уникнення індексації зарплату потрібно було підвищувати раз на три місяці. Як видно з таблиці, тепер це можна робити не частіше, ніж раз на півроку. В ідеалі, краще слідкувати за індексами інфляції та підвищувати оклади, орієнтуючись на темпи інфляції.

Другим важливим показником, крім частоти підвищення окладів, є розмір підвищення. І це момент, з яким потрібно бути уважними. Він може відрізнятися в залежності від того, чи:

• оклад підвищено у місяці, в якому ще не виникло право на індексацію
• оклад підвищено у місяці, в якому вже нараховується індексація

Якщо оклад підвищено, коли індексації ще немає

Формально, якщо оклади підвищувати у місяці, в якому індексація ще не виникла, розмір підвищення немає значення, адже будь-яка сума буде більшою від 0. І це не суперечить Порядку № 1078. Разом з тим, практика перевірок Держпраці, починаючи з 2016 року, свідчить про те, що розмір підвищення повинен бути економічно обгрунтованим, інакше такий місяць може не визнаватися, як базовий.

Економічно обґрунтованою може вважатися сума підвищення, яка враховує темпи інфляції. Для цього розмір прожиткового мінімуму в місяці підвищення окладу множиться на індекс споживчих цін, опублікований в цьому місяці. І хоч суми виходять незначні, наприклад, для березня 2021 року, коли ІЦС був найвищий для 2021 року на момент написання статті, такий показник склав усього 38,59 грн. (2270 грн. * 1,7%). Але деякі роботодавці і досі практикують підвищення випереджаючим шляхом на незначні суми у 10-30 грн., що в умовах сьогодення може призвести до штрафів.

Оклад підвищено у місяці, коли індексація нараховується

Якщо робітнику підвищити оклад у місяці, в якому вже виникла індексація, суму підвищення окладу потрібно порівнювати із сумою нарахованої за цей місяць індексації:

• якщо сума підвищення перевищує суму індексації, індексація не виплачується;
• якщо сума підвищення менша від суми індексації, такий місяць все одно стає "базовим"; при цьому поточну суму індексації виплачувати не потрібно, але працівнику потрібно виплачувати різницю між поточною індексацією і сумою підвищення - так звану фіксовану індексацію - до тих пір, поки її не перекриє чергове підвищення заробітної плати. При чому на подальші розрахунки індексації дана сума не впливає.

Наприклад, якщо працівнику потрібно у червні 2021 року нарахувати індексацію у розмірі 77,18 грн., а роботодавець у цьому місяці підвищив зарплату на 50 грн., то червень стає "базовим" місяцем. За червень 2021 року поточну суму індексації нараховувати не потрібно. Але різницю 27,18 грн. (77,18 грн. – 50 грн.) необхідно виплачувати робітнику до чергового підвищення зарплати.

І ще декілька порад для тих, хто обрав шлях підвищення окладів для уникнення індексації. Проблеми з "індексаційними" питаннями при перевірках часто пов'язані із тим, що у бажанні уникнути індексації, роботодавці забувають про те, що їх обов'язком є організація системи оплати праці. А система передбачає зв'язок між елементами, такий як співвідношення між посадовими окладами, прив'язка розміру до економічних показників. Тому слідкуйте, щоб при підвищенні посадових окладів зберігалося співвідношення між їх розмірами, а також щоб таке підвищення корелювало із підвищенням мінімальної зарплати чи темпами інфляції.