Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку

Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону "Про відпустки". Щорічна відпустка повинна надаватися працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.

Робочий рік відлічують від першого робочого дня за трудовим договором.

Приклад обчислення стажу, що дає право на щорічну відпустку

Працівника прийнято на роботу з 22.05.2018 р.

Перший робочий рік: 22.05.2018 р. - 21.05.2019 р.

Другий робочий рік: 22.05.2019 р. - 21.05.2020 р.

Отже, обчислення стажу, що дає право на відпустку, починається з дня прийняття працівника на роботу.

Відповідно до частини четвертої ст. 10 Закону "Про відпустки", щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Законодавством також не передбачено терміну давності, після закінчення якого працівник втрачає право на щорічну відпустку. Крім того, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, він має право її використати.

Стаж роботи, який дає право на щорічну основну відпустку

Відповідно до статті 9 Закону "Про відпустки" до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку:

Враховується:

1. Час фактичної роботи (в т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочо-го року, за який надається відпустка.

2. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним відповідно до законодавства зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, а саме:

• оплачувані відпустки (щорічні відпустки, відпустка у зв'язку з навчанням, творча відпустка, відпустка для підготовки та участі в змаганнях, - додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);
• час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;
• час простою не з вини працівника;
• час відсторонення від роботи зі збереженням заробітної плати;
• час виконання державних або громадських обов'язків (якщо законодавством передбачено збереження заробітної плати на цей час);
• інші дні відпочинку за роботу у вихідний день;
• додаткові дні відпочинку донорам крові та (або) її компонентів.

3. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню (у т. ч. допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах).

4. Відпустки без збереження заробітної плати (крім відпустки для догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку, яка надається згідно з п. 3 ст. 25 Закону "Про відпустки").

5. Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів.

6. Час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників.

7. Інші періоди роботи, передбачені законодавством.

Не враховується:

1. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

2. Відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а в разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), — до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» – до досягнення дитиною 18-річного віку.

3. Час відсторонення працівника від роботи без збереження заробітної плати.

4. Час простою з вини працівника.

5. Час прогулів без поважних причин.

6. Дні відпустки без збереження заробітної плати, отримані понад кількість, установлену ст. 25 і ст. 26 Закону "Про відпустки".

Стаж роботи, який дає право на щорічну додаткову відпустку

Відповідно до статті 9 Закону "Про відпустки" до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку:

Враховується:

1. Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади.

2. Щорічні основні та додаткові відпустки за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці.

3. Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Не враховується:

1. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалася заробітна плата повністю або частково:

- інші види оплачуваних відпусток, крім щорічних;
- час вимушеного прогулу;
- час простою не з вини працівника;
- час відсторонення від роботи;
- інші та додаткові дні відпочинку тощо.

2. Час, коли працівник фактично не працював і за ним не зберігалася заробітна плата:

- відпустки без збереження заробітної плати (включаючи догляд за дитиною до 6 років);
- відсторонення від роботи без збереження заробітної плати;
- простій з вини працівника;
- прогули;
- час відсутності з поважних причин, за яких не передбачено збереження заробітної плати тощо.

3. Час, коли працівник фактично не працював, але йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню:

- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною.

Коли настає право працівника на щорічну відпустку повної тривалості?

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві (пункт 5 ст. 10 Закону "Про відпустки").

Але є випадки (передбачені частиною 7 ст. 10 Закону "Про відпустки"), коли за бажанням працівника йому надаються щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві, а саме:

1) жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

2) інвалідам;

3) особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором;

12) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Якщо у відпустку до закінчення 6-ти місячного терміну безперервної роботи хоче піти працівник, який немає такого права, питання надання відпустки вирішується за погодженням сторін трудового договору, тобто між роботодавцем і працівником. Тому в разі надання працівнику щорічної відпустки до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи її тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу, але без змін щодо робочого року працівника.