Підприємницька та особиста картки ФОПа: чи можна змішувати кошти? Розбираємо 4 практичні ситуації

Будь-який ФОП* фактично поєднує дві ролі: звичайної фізичної особи та суб'єкта підприємницької діяльності. Ця «подвійна природа» нерідко породжує питання щодо використання банківських рахунків і платіжних карток.

Саме через це на практиці виникають ситуації, які можуть спричинити як податкові, так і банківські ризики.

Візьмемо для прикладу використання ФОПами платіжних банківських карток**, які вони застосовують для:

• ведення підприємницької діяльності;
• фінансування особистих потреб.

Одразу зазначимо: згідно з п. 24 Інструкції № 162*** заборонено використовувати рахунки фізосіб, відкриті для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Прямої відповідальності за порушення цієї заборони чинне законодавство не передбачає. Водночас неправомірне "змішування" підприємницьких та особистих грошових потоків може мати негативні наслідки.

Розглянемо їх у контексті практичних ситуацій.

Ситуація 1. Особисті потреби оплачені з підприємницької картки

Інструкція № 162 не містить заборони так вчиняти, і це логічно: кошти, отримані ФОПом від підприємницької діяльності, належать самому підприємцю, і він може вільно ними розпоряджатися після виконання податкових зобов'язань.

Податківці також не проти. У консультації, розміщеній у ЗІР, категорія 107.05, вони зазначають:

Водночас податківці рекомендують спочатку переказати гроші на свій особистий рахунок, і вже з нього оплачувати особисті покупки. І в цьому є сенс.

Наприклад, ФОП оплатив підприємницькою карткою абонемент у спортзал, що належить іншому ФОП. Щоб не стати податковим агентом з ПДФО та військового збору щодо виплат, здійснених на користь іншої фізособи, ФОП має документально довести: його гроші отримав також ФОП, а не звичайний громадянин.

Щоб уникнути можливих проблем та спорів з податківцями, доцільно:

• або зняти готівку з підприємницької картки в банкоматі чи касі банку та вільно її використати;
• або переказати кошти з підприємницької картки на особисту з призначенням платежу "перерахування чистого доходу, отриманого від підприємницької діяльності, на особистий рахунок після сплати податків". А надалі – знімати готівку чи здійснювати безготівкові платежі.

Ситуація 2. Підприємницькі витрати оплачені з особистої картки

Такі випадки бувають тоді, коли на підприємницькому рахунку ФОПа недостатньо коштів, а платіж потрібно здійснити терміново.

У ФОПів на загальній системі оподаткування наслідки можуть бути несприятливими. Оскільки оплата здійснена з рахунку фізособи, а не з рахунку ФОП, податківці зазвичай кваліфікують такі витрати як не пов'язані з підприємницькою діяльністю. Отже, на їх суму оподатковуваний дохід не зменшується.

Щоб врятувати ситуацію, ФОП може спробувати отримати документи на здійснення витрат, де він фігуруватиме саме як ФОП, а не як звичайна фізособа-громадянин. Також варто мати пояснення причини, чому оплата була проведена через особисту картку. Проте гарантувати, що ці дії врятують ситуацію, неможливо.

Щодо ФОПів на єдиному податку, то у них усе простіше: державу в особі податкової хвилюють насамперед доходи єдинників, а не їх витрати.

А от банки зазвичай втручаються, якщо виявляють бізнес-активність за особистими картками. Це може призвести до блокування рахунку.

Щоб запобігти таким неприємностям, ФОПу (і єдиннику, і особливо загальносистемнику) все ж краще поповнити свій підприємницький рахунок з особистої картки з призначенням платежу: " Внесення власних коштів на рахунок ФОП". Після цього можна спокійно здійснювати підприємницькі витрати.

Ситуація 3. Надходження коштів від підприємництва на особисту картку

Щодо цього існує пряма заборона, про яку було сказано вище. Проте відсутність фінансової відповідальності за її порушення призводить до того, що на практиці така ситуація все ж зустрічається. І тут є серйозні ризики.

По-перше, при виявленні підозрілої активності банк може заблокувати особистий рахунок, а отже, і платіжну картку до нього. Особливо якщо побачить у призначенні платежу формулювання на кшталт "за товар", "сплата за послугу" тощо.

Банк діятиме цілком правомірно: підписуючи договір з банком, фізособа зобов'язується не використовувати особисту картку для ведення підприємницької діяльності відповідно до п. 24 Інструкції № 162.

Наслідками блокування можуть бути замороження коштів на рахунку, примусове закриття рахунку і занесення ФОПа до списку клієнтів-порушників, з якими банк не працюватиме у майбутньому.

По-друге, РРО-"пастка". Йдеться про ситуацію, коли ФОП приймає оплату за товари чи послуги на свою особисту картку із застосуванням інтернет-еквайрингу.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО**** ФОПи, крім ФОПів 1 групи єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції, зокрема в безготівковій формі, у тому числі платіжними картками, при продажу товарів та наданні послуг зобов'язані застосовувати РРО/ПРРО.

Також вони мають надавати особі, яка отримує товари чи послуги, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, тобто фіскальний чек.

Отже, якщо ФОП застосовує при розрахунках із замовниками інтернет-еквайринг, тобто приймає до оплати платіжні картки, він зобовʼязаний надавати покупцям фіскальні касові чеки РРО/ПРРО – у паперовому вигляді або в електронній формі.

Непроведення таких розрахунків через РРО/ПРРО та невидача чеків РРО/ПРРО загрожує штрафом відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО. А саме:

• 100% суми, на яку здійснено продаж товарів чи послуг з порушеннями (за порушення, вчинене вперше);
• 150% суми, на яку здійснено продаж товарів, робіт чи послуг з порушеннями (за кожне наступне порушення).

По-третє, можливе донарахування ПДФО та військового збору для ФОПів на єдиному податку. Адже приймання коштів на особисту картку таких ФОПів податківці можуть намагатися визнати не доходом підприємця, а доходом фізособи-громадянина.

Якщо отримання "підприємницьких" коштів на особисту картку – справа виняткова, радимо одразу перерахувати їх на підприємницький рахунок з призначенням платежу на кшталт " Зарахування виручки від продажу товару (послуги)" та включити у податкову декларацію за відповідний період.

Ситуація 4. Надходження коштів, не пов'язаних з продажем товарів, робіт чи послуг, на підприємницьку картку

На практиці така ситуація менш поширена, але все ж зустрічається. На жаль, якщо не повернути ці кошти вчасно, це може призвести до негативних наслідків.

Для ФОПів на єдиному податку ризики такі.

У ФОПів 1 та 2 груп сума коштів увійде до загальнорічного ліміту доходу, встановленого пп. 1, 2 п. 291.4 ПКУ*****. І якщо ФОП перебуває на межі дозволеної суми доходу, встановленої для його групи, кошти третьої особи, що потрапили на підприємницький рахунок, можуть призвести до перевищення ліміту. А отже, ФОПу загрожує перехід до іншої групи єдиного податку або на загальну систему оподаткування.

ФОПи третьої групи мають включити таку суму в дохід і сплатити з неї єдиний податок (якщо вони не будуть своєчасно повернуті як помилково отримані).

Для ФОПів на загальній системі оподаткування податкові наслідки ще вагоміші. Оскільки особисті кошти від третіх осіб не супроводжуються витратами, підтвердженими документально, вся їх сума кваліфікуватиметься як чистий оподатковуваний дохід. Це означає обов'язкову сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Податківці свого часу висловили думку: якщо зарахування та повернення коштів, що помилково надійшли на розрахунковий рахунок ФОПа – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді, такі кошти не включаються до доходу такого платника єдиного податку. Вочевидь, за аналогією таку думку логічно поширити і на ФОПів загальної системи оподаткування.

На практиці зазвичай вчиняють так: ФОП просить у відправника коштів лист про їх повернення. Його можна скласти у довільній формі, зазначивши суму помилково перерахованих коштів, реквізити для ідентифікації платника та платежу: номер банківського рахунку для повернення коштів, номер платіжної інструкції тощо.

Після отримання листа (найшвидше це зробити електронною поштою) ФОП повертає суму коштів на банківський рахунок відправника з відповідним призначенням платежу.

--------------------------------------------------------------------------------------

* І на єдиному податку, і на загальній системі оподаткування.
** Емітованих до відповідних банківських рахунків фізособи.
*** Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 162.
**** Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
***** Податковий кодекс України.
****** Закон України "Про платіжні послуги" від 30.06.2021 р. № 1591-IX.