Автоматичний розрахунок коефіцієнту підвищення окладів у сервісі SmartFin. Оновлення!

Сьогодні мова піде про необхідність застосування коефіцієнту підвищення окладів для коригування середнього заробітку.

Коефіцієнт підвищення окладів: вивчаємо теорію

Коригування виплат, що беруть участь у розрахунку відпускних, працівникові, який іде у відпустку, ми проводимо в тому випадку, якщо в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати, йому підвищували оклад (тарифну ставку). Це потрібно для того, щоб дохід працівника у місяці, на який припадає відпустка, не було занижено. Проводячи коригування, ми "дотягуємо" зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок), до рівня сьогоднішньої зарплати працівника.

Це передбачено п. 10 Постанови № 100 КМУ від 08.02.1995 р.:

«У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.»

Зверніть увагу!

Фраза постанови «На госпрозрахункових підприємствах заробітна плата й інші виплати коригуються з урахуванням їх фінансових можливостей» не означає, що застосування коефіцієнту не є обов'язковим. Передбачена вимога законодавства дає право зменшити коефіцієнт підвищення окладів, проте взагалі його не застосовувати не можна.

Тобто у разі відсутності можливості коригування заробітної плати до підвищення посадових окладів підприємство встановлює менший коефіцієнт коригування виходячи з фінансових можливостей. Для цього видають відповідне розпорядження, в якому зазначають причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі:

• зниження рентабельності;
• обсягу виробництва;
• недостатність обігових коштів тощо.

Такий наказ (розпорядження) погоджують із профкомом або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом. Зверніть увагу: бюджетників послаблююча норма не стосується.

Не проводити таке коригування взагалі підприємство не має права (див. лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416)! Мінсоцполітики повністю підтримує Держпраці.

Судова практика

Судова практика в цьому питанні не одностайна. Одні вважають, що Порядок № 100 не зобов'язує небюджетного роботодавця проводити коригування зарплати. Таке рішення роботодавець приймає самостійно з урахуванням фінансових можливостей. При цьому він має право знизити розмір коефіцієнта до 1,0, якщо відсутні фінансові можливості застосовувати фактичний коефіцієнт коригування (див., наприклад, постанови Орджонікідзевського міськсуду Дніпропетровської обл. від 21.12.2017 р. у справі № 184/2004/17, Черкаського окружного адмінсуду від 23.09.2013 р. у справі № 823/2916/13-а, ухвалу ВАСУ від 14.03.2013 р. № К/9991/48171/11, постанову Драбівського районного суду від 20.08.2013 р. у справі № 692/1013/13-п). Інші ж суди стають на бік Мінсоцполітики і Держпраці (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 17.04.2014 р. у справі № 823/2842/13-а).

Чим загрожує незастосування коефіцієнта?

Безпідставне незастосування коригуючих коефіцієнтів може призвести до заниження суми відпускних. За таке порушення роботодавцеві загрожує штраф за ст. 265 КЗпП. На думку фахівців з оплати праці, такий штраф повинен застосовуватися в розмірі 1 мінзарплати як за «порушення інших вимог трудового законодавства», це підтверджує і Мінсоцполітики в листі від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16. Крім того, посадовим особам загрожує адмінштраф на підставі ч. 1 ст. 41 КпАП (від 510 до 1700 грн.)

Коефіцієнт підвищення окладів: Застосовуємо на практиці

У сервісі SmartFin.ua застосування коефіцієнту передбачено за допомогою налаштування у Калькуляторі відпускних (Крок 2 «Розрахунок середньоденної заробітної плати"). На цьому кроці Калькулятору ви повинні були самостійно вказати місяці підвищення окладів, після чого система розраховувала коефіцієнт та застосовувала його до нарахованої заробітної плати.

Оскільки необхідність застосування коефіцієнту вже ні в кого не викликає сумнівів, і це один із пунктів, на який обов'язково звертають увагу інспектори Держпраці при перевірках, ми внесли оновлення, відповідно до яких коефіцієнт розраховується за замовчуванням:

Зверніть увагу!

Для правильного розрахунку коефіцієнтів підвищення окладів повинна бути коректно заповнена таблиця "Оклад/Тарифна ставка" у Картці працівника.

При розрахунку коефіцієнта дивитися потрібно виключно на оклад (тарифну ставку) працівника. Доплати, надбавки, премії, що встановлюються працівникові в розрахунковому періоді, у цьому випадку не враховуються.

Тому, для правильного розрахунку коефіцієнтів необхідно, щоб дані у таблиці "Оклад" було заповнено коректно, тобто:

• були введені у хронологічному порядку періоди підвищення окладу;
• правильно вказані розміри окладів.

Нагадємо!

Коефіцієнт коригування знаходиться шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення, на оклад, який був у нього до підвищення. Коефіцієнти коригування розраховується для кожного працівника окремо за кожним випадком підвищення окладу.

Розрахований коефіцієнт (або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів) множиться на суми виплат за період до підвищення.

Коригуванню підлягають усі виплати, перераховані в п. 3 Постанови № 100:

• посадовий оклад
• доплати
• премії
• лікарняні
• відпусткові
• інші виплати, які включаються до розрахунку середнього заробітку.

На підставі відкоригованої таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку відпускних.

Весь цей процес автоматизовано у сервісі SMARTFIN.UA!

Наразі все, дякуємо за увагу!