Діяльність ФОПів-єдинників: відповіді на ситуації з реального життя

28 липня 2025 р. Автор: Тетяна Сушальська, експерт з оподаткування та бухгалтерського обліку

Скільки найманих працівників може мати ФОП 2 групи? Чи потрібно відмовлятися від єдиного податку перед припиненням діяльності? А що робити, якщо РРО зламався просто посеред робочого дня?

У цьому матеріалі — живі кейси з практики, з якими щодня стикаються українські підприємці. А саме про:

Граничну кількість працівників ФОП 2 групи
Припинення діяльності фізособи-підприємця
Компенсацію на використання інструментів найманого працівника
Розрахунки зі споживачами, якщо РРО зламався

Відповіді підкріплені нормами законодавства та поясненнями, чому саме так.

Якщо ви — ФОП на єдиному податку, ці приклади допоможуть зорієнтуватися в складних, але реальних ситуаціях. Без «води» і зайвої теорії — тільки те, що варто знати, щоб уникнути проблем.

Гранична кількість працівників у ФОПа 2-ї групи: чи враховуються підрядники?

ЗАПИТАННЯ: ФОП другої групи займається громадським харчуванням (кафе), має 9 найманих працівників. Внаслідок нальоту російських БПЛА будівля кафе зазнала незначного пошкодження, яке ФОП хоче швидко усунути. З цією метою він планує укласти з ще двома фізособами договори на виконання ремонтних робіт. Чи зараховуються ці 2 особи до загальної кількості найманих працівників ФОПа?

ВІДПОВІДЬ: Ні, не зараховуються, і ось чому.

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ (1) максимальна кількість найманих працівників, що дозволяє ФОПу перебувати у складі другої групи - 10. Але! Приймаючи на роботу найманих працівників, ФОП укладає з ними трудовий договір. Відповідно до ст. 21 КЗпП (2) це угода між працівником і роботодавцем (у т.ч. роботодавцем – ФОПом), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець — виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати відповідні умови праці.

Водночас ФОП має право залучати до співробітництва фізосіб на основі договорів, які регулює ЦКУ (3). Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Цивільно-правовий договір на виконання ремонтних робіт в термінології ЦКУ є договором підряду – угодою між фізособою-громадянином і ФОПом, предметом якої є виконання фізособою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату (ремонту). Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦКУ підрядник (фізособа) зобов'язується на свій ризик зробити ремонт за завданням замовника (ФОПа), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити цей ремонт.

Отже, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його кінцевий результат, який визначається після закінчення ремонтних робіт і оформляється відповідним актом, на підставі якого ФОП оплачує виконану роботу, передбачену договором.

Таким чином якщо договір на виконання ремонтних робіт відповідає нормам договору підряду, ФОП не враховує фізосіб-підрядників до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах. Тобто з цього боку перебуванню ФОПа у другій групі загрози немає.

Припинення діяльності ФОПа

ЗАПИТАННЯ: ФОП 2 групи займався роздрібною торгівлею будматеріалами. Під час ракетного обстрілу склад-магазин ФОПа був практично зруйнований. ФОП вирішив свою підприємницьку діяльність припинити. Чи потрібно спочатку відмовитись від статусу платника єдиного податку?

ВІДПОВІДЬ: Ні, не потрібно.

Подання окремої заяви про вибуття з кола платників єдиного податку (у разі прийняття ФОПом рішення про припинення підприємницької діяльності) законодавством не передбачено. Але нагадаймо, що відповідно до п. 294.6 ПКУ у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОПа-платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідний контролюючий орган отримав від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Компенсація на використання інструментів найманого працівника

ЗАПИТАННЯ: ФОП другої групи займається ремонтом побутової техніки, має одного найманого працівника. Працівник при цьому використовує деякі власні інструменти, що економить ФОПу гроші на їх придбання. Чи повинен ФОП платити працівнику якусь компенсацію?

ВІДПОВІДЬ: Чинним законодавством для ФОПа передбачено два варіанти дій: орендувати інструменти або виплатити компенсацію відповідно до ст. 125 КЗпП.

1 Оренда. За договором оренди орендодавець (у нашому випадку — працівник) передає орендарю (ФОПу) майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦКУ).

Тобто ФОП набуває право користування інструментом, і його головне завдання — платити орендну плату (її суму сторони договору встановлюють на свій розсуд) та повернути майно працівнику у встановлений строк. На період дії договору оренди працівник втрачає контроль за майном.

2. Виплата компенсації. На відміну від оренди, працівник, який отримує компенсацію за використання власного інструменту, не передає ФОПу право розпоряджатися ним. Він зберігає повний контроль над майном: приходить на роботу зі своїм інструментом, користується ним під час виконання трудових обов'язків, а після роботи може забирати його з собою, зберігати вдома або використовувати у власних цілях.

Статтею 125 КЗпП передбачено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб роботодавця, мають право на одержання компенсації за їх зношування. Розмір і порядок виплати цієї компенсації, визначаються роботодавцем за погодженням з працівником.

Формально у ст. 125 КЗпП ідеться про роботодавців-юросіб. Втім, ми сміливо можемо користуватися аналогією закону і поширити норми ст. 125 КЗпП на роботодавців-ФОПів, оскільки КЗпП — нормативно-правовий акт, прийнятий ще за часів СРСР у 1971 році, коли такої категорії, як підприємці, не існувало.

РРО зламався: як проводити розрахунки зі споживачами

ЗАПИТАННЯ: ФОП реалізує ліки та медичні вироби в аптеці. Для розрахунків зі споживачами застосовує РРО на загальних підставах. Одного дня РРО вийшов з ладу, і його було відправлено в ремонт, який зайняв два дні. У цей час розрахунки зі споживачами оформлялися товарними чеками довільної форми. Чи є це порушенням?

ВІДПОВІДЬ: Так, порушення є. Але доцільно розібратися з ситуацією в цілому.

Відповідно до абз. 1 ст. 5 Закону про РРО (4) на період виходу РРО з ладу (не більше як на 7 робочих днів) проведення розрахункових операцій здійснюють з використанням або резервного РРО, або книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на РРО, та розрахункової книжки (РК) шляхом оформлення розрахункових квитанцій. Форма розрахункових квитанцій № РК-1 затверджена Положенням № 13 (5). Щодо КОРО, то вона призначена для їх обліку.

З огляду на абз. 11 ст. 5 Закону про РРО ФОП, у якого немає резервного РРО, може прийняти рішення про те, що у разі виходу РРО з ладу, проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту встановлення РРО, поверненого з ремонту. Про це він має повідомити у відповідній заяві орган ДПС під час реєстрації РРО. У такому разі на період ремонту РРО аптека для обслуговування споживачів має бути зачинена.

Якщо ж ФОП прийняв рішення не втрачати виручку і проводити розрахункові операції зі споживачами також в період ремонту РРО (тобто оформляти розрахункові квитанції), він зобов'язаний зареєструвати РК та КОРО в органі ДПС згідно з вимогами гл. 1 р. ІІІ та гл. 1 р. ІІ Порядку ведення РК та КОРО (6). Відповідно до п. 8 гл. 1 р. ІІ та п. 4 гл. 1 р. ІІІ зазначеного Порядку першу КОРО та першу РК реєструють в момент реєстрації РРО.

Після повернення РРО з ремонту всі розрахункові операції, здійснені з оформленням розрахункових квитанцій обов'язково мають бути проведені через РРО. Як це зробити, описано у п. 10 р. III Порядку застосування РРО (7). А саме: після встановлення відремонтованого РРО ФОП має провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого виконати Z-звіт. За потреби необхідно виконати операцію "службове внесення" на суму готівки, що зберігалася на місці проведення розрахунків.

Таким чином оформлення в аптеці під час ремонту РРО товарних чеків замість затверджених Положенням № 13 розрахункових квитанцій є порушенням порядку проведення розрахунків (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). Воно полягає в невидачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує розрахункову операцію, оскільки товарний чек довільної форми відповідним документом не є. За це порушення п. 1 ст. 17 Закону про РРО передбачений штраф у таких розмірах:

100 % вартості проданих з цим порушенням товарів - за порушення, вчинене вперше (тобто за перший товарний чек);
150 % вартості проданих з цим порушенням товарів - за кожне наступне вчинене порушення.

Ще більше корисної інформації про використання РРО тут:

Застосування РРО (ПРРО): в актуальних запитаннях та відповідях

РРО-штрафи: за що та скільки платитити у разі порушення

Автоматизуйте облік ФОП — легко разом зі SMARTFIN

А ви знали, що вести облік підприємницької діяльності можна без зайвих турбот.

Так, у SMARTFIN.UA ви зможете:

автоматично фіксувати доходи й витрати,
вести книгу обліку,
подавати звітність до податкової,
рахувати податки й контролювати строки сплати,
зберігати всі документи в одному місці.

SMARTFIN — це зручна онлайн-бухгалтерія для ФОПів на спрощеній системі оподаткування.

Спробуйте безкоштовно протягом 3 днів і переконайтесь у перевагах самостійного обліку без таблиць і помилок.

Зареєструватися в SMARTFIN.UA і розпочати тестування можна вже сьогодні!

Наші консультанти завжди поруч і допоможуть із налаштуваннями, якщо знадобиться!

-------------------------------------------------------------------------------------------

(1) Податковий кодекс України.

(2) Кодекс законів про працю України.

(3) Цивільний кодекс України.

(4) Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

(5) Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіна України від 21.01.2016 р. № 13.

(6) Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну України від 14.06.16 р. № 547.

(7) Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547.